Концептуальний мистецький проєкт "ВІН: Тарас Шевченко. Художник" тривав у Zenyk Art Gallery з лютого до червня 2026 року. За цей час він став явищем всеукраїнського масштабу. Я з цікавістю спілкувався з відвідувачами галереї, щоб зафіксувати для себе формулу успіху цієї виставки. Ось що я усвідомив.Культура важлива як ніколи. Здавалося б, це очевидна теза! Це було зрозуміло ще на етапі відкриття галереї. Водночас тільки під час цієї виставки я повністю внутрішньо усвідомив, наскільки затребуваною є українська культура для українців і українок у час великої війни. Розумом ми знаємо: багато наших письменників, скульпторів чи художників нічим не поступаються відомим зарубіжним митцям. Це раціональне знання. Натомість занурення у світ творчості і біографії українського митця, органічно вписаного в контекст світової культури, дає змогу нам усе це пережити і набути усвідомленого знання. Багато моїх співрозмовників знали, що Тарас Шевченко — геніальний європейський художник. Проте усвідомили це на рівні відчуття лише після відвідин нашої виставки. А я після багатьох розмов і спостережень утвердився в переконанні: культура важлива як ніколи.Люди — передусім. Формула популярного культурно-мистецького проєкту складається з переліку змінних: команда, експонати, концепція, стиль, місце, логістика, комунікація, гроші тощо. Та найперше — це люди.Кожна виставка в ZAG — це результат роботи величезної кількості відданих і професійних ентузіастів української культури. У випадку виставки про Шевченка — це і постійна команда галереї, і численні підрядники, і колеги з Національного музею Тараса Шевченка, які відгукнулися на наш заклик. Завдяки командам і їхнім лідерам — Дмитру Стусу з музею та Христині Береговській з галереї — вдалося створити феномен. Водночас серйозно зросло навантаження на весь персонал. Щодня від ранку і до пізнього вечора команда ZAG на чолі з мистецтвознавицею Христиною Береговською дбала про те, щоб відвідувачі виставки могли сповна насолодитися творчістю Кобзаря. Щиро дякую працівникам галереї як за видимі результати роботи, так і за тяжку працю "за лаштунками".Комунікація має значення. Плануючи відкриття галереї ZAG, ми одразу ставили чітку мету: це місце має стати популярним. Українську культуру надто довго презентували через нудні інформаційні довідки, тьмяні локації та застарілі підходи до організації мистецьких просторів і подій, успадковані з ХХ століття, а подекуди й із ХІХ століття. Наша пропозиція інша — це сучасний простір, світло, багато технічних рішень, як-от імерсивна кімната, віртуальна реальність чи голографічна стіна. Все це покликане розповідати історії — про галерею, про виставку, про життя і творчість Тараса Шевченка. Зрештою — це оповідь про нашу країну і наш народ. Ці історії є цікавими, динамічними, і розповідають їх не лише люди. Сучасні технології дають змогу робити так, щоб самі герої говорили про себе. Цікавий приклад: ми створили 3D-зображення Кобзаря, відтворене на голографічній стіні з LED-вентиляторів, на якій цифровий образ Шевченка читає власну поезію. В інсталяції використано творчу реконструкцію того, як міг би звучати голос Шевченка, створену за участю фахівців Національного музею.Доступність — ключовий принцип. ZAG — це мистецький простір, створений за міжнародними стандартами універсального дизайну, доступності та безбар'єрності. Ці категорії я розумію у найширшому сучасному сенсі. Найперше йдеться про фізичну доступність галереї для людей з інвалідністю. Водночас ми забезпечуємо доступність для людей, яким може бути складно відвідувати виставку через віддаленість місця проживання. Це, наприклад, стосується школярів і вчителів із різних районів Львівської області. Про них я ще розповім згодом. Галерея також сповідує підхід економічної безбар'єрності. В останній день кожного місяця ми відчиняємо двері для всіх тих, що не мають змоги заплатити. Можливо, ви бачили фото чи відео, де люди вишиковуються у величезну чергу, щоб потрапити в ZAG. Це відбувається у дні, коли вхід вільний для всіх охочих.Сенси визначають наше сприйняття. Мені завжди подобалося слово "сенс". Я навіть започаткував міждисциплінарний проєкт "ZAG: СЕНСИ", де ми намагаємося осмислювати актуальні суспільні та культурні процеси. З одного боку, "сенс" — це сутність певного явища, його смислове ядро, а з іншого — це підстава до дії. Ми діємо чи ні залежно від того, чи бачимо в цьому сенс. Феномен популярності виставки про Шевченка теж можна описати, використавши цю логіку. По-перше, образ художника у "колективному Шевченку" завжди губився в тіні образу поета. Натомість концепція виставки передбачала зміну фокуса й додавання нових сенсів до усталеного образу. У ZAG Шевченко постає як художник європейського рівня, новатор і мислитель. Усе нове, природно, викликає зацікавлення. Це про сенси як сутність явища.Українська перспектива затребувана у світі. Коли ми говоримо про сенс як підставу до дії, то найперше я маю на увазі відчуття місії та мотивацію. Від початку повномасштабного нападу росіян на Україну ми започаткували виставковий проєкт "Ми і світ", спрямований на промоцію української культури на світовій арені. Тоді ж під ефективним керівництвом Христини Береговської сформувалася професійна команда молодих мистецтвознавців і культурологів — випускників українських мистецьких вишів. У межах проєкту було організовано понад пів сотні виставок українського мистецтва в різних частинах світу — від Північної Америки та Близького Сходу до Австралії.Під час спілкування з іноземцями, які відкривали для себе Україну, я побачив величезний потенціал культурної дипломатії, а також затребуваність української культури за кордоном. Маю на увазі переосмислення наших художників, поетів чи скульпторів як митців європейського рівня, що є яскравими і повноправними представниками того чи іншого напряму європейського мистецтва. Виставка "ВІН: Тарас Шевченко. Художник" дуже добре виконує таке завдання. Свідченням цього є відгуки не лише українських відвідувачів, а й іноземців, які часто відвідують ZAG. Галерея стала символічними воротами у світ української культури для багатьох іноземців, що приїжджають в Україну. Навесні в нашому місті перебували учасники міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості". Захід зібрав понад 40 міжнародних делегацій, серед яких було 10 міністрів культури з різних країн. Гості відвідали Zenyk Art Gallery й були приємно здивовані. Окремі міністри культури держав ЄС запросили нас організувати виставки українського мистецтва у своїх країнах, і зараз тривають перемовини.Культура формує наше майбутнє. Українська культура загалом і виставка про Шевченка у Львові зокрема — це не так про минуле, як про наше майбутнє. Культура — це безпека і надважливий елемент української стійкості. Вона допомагала нашим предкам зберегти ідентичність у минулому, живить нас енергією у боротьбі сьогодні та допомагатиме нам залишатися сильною і сучасною нацією у майбутньому. Розуміючи це, росіяни постійно намагалися русифікувати наших митців. Тих, кого русифікувати не вдавалося, — знищували, а плоди їхньої праці викрадали, викривлювали і привласнювали. Звучить неймовірно, але навіть Тараса Шевченка намагалися зробити "русскім поетом малоросійського походження".Та повернімося до майбутнього.У березні Zenyk Art Gallery ініціювала благодійну освітню програму для учнів з усіх територіальних громад Львівщини. Мета цього проєкту амбітна і дуже корисна — дати нашим школярам змогу відвідати виставку, побачити на власні очі твори Шевченка, почути його поезію й усвідомити всеукраїнський і глобальний масштаб Тараса. Школярів супроводжували вчителі української мови та літератури. Вони дістали додаткове натхнення й знання про те, як вивчати українських класиків сучасно і цікаво. Такий практичний "Урок шевченкознавства" абсолютно безкоштовно відвідали 22 838 школярів, які щодня прибували до галереї як зі Львова, так і з найвіддаленіших куточків області. Часто екскурсії приїжджали з інших регіонів нашої держави.Успіх мистецького проєкту "ВІН: Тарас Шевченко. Художник" — переконливе свідчення того, що українці охоче перевідкривають власну культуру та класиків. Крок за кроком ми долаємо комплекс провінційності й другосортності, який нам століттями насаджували, щоб поневолювати і грабувати. Інвестиції в нашу культуру, її переосмислення й глобалізація — це інвестиції в українську стійкість і безпеку. Ми йтимемо цим шляхом далі, допоки не повернемо українських митців до канону світової культури, де їм належить повноправне місце.У липні в Zenyk Art Gallery відкрилася нова виставка — "НАШІ". Це всесвіт української народної традиції, відображений у творах Марії Примаченко, Параски Плитки-Горицвіт, Никифора Дровняка, Івана Сколоздри та багатьох інших українських геніїв. Щиро запрошую відвідати ZAG, щоб почерпнути силу з українських народних традицій і надихнутися нашими. Далі буде.ДжерелоПро автора. Зіновій Козицький, власник Групи компанії "ЗАХІДНАДРАСЕРВІС" та "ЕКО-ОПТІМА"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.