Про це він сказав у програмі "По живому".За словами правозахисника, найчастіші порушення – це фактичне затримання громадян без судових рішень і без адміністративних протоколів, а також позбавлення людей можливості викликати адвоката чи повідомити родину."Держава сама не хоче дотримуватися закону"Баганець наголосив, що не заперечує необхідність самої мобілізації як інструменту комплектування армії під час війни. Але, на його переконання, у цьому й криється джерело конфлікту: "Сила держави полягає і в тому, що треба не тільки вимагати громадянина дотриматись вимог закону, але й самим забезпечувати дотримання вимог закону відносно будь-кого із таких громадян".За його словами, найбільше впадають у вічі порушення під час фактичного затримання громадян працівниками ТЦК – самостійно або за участю поліції, – а також під час доставлення й утримання мобілізованих у приміщеннях центрів комплектування. Йдеться, за формулюванням правозахисника, про "фактичне затримання і утримання громадян на території територіальних центрів комплектування, відповідно, без судових рішень, без складання навіть і адміністративних протоколів, і без будь-якої іншої належної правової підстави".До правозахисників частіше звертаються родини затриманихБаганець розповів, що особисто до нього і колег частіше звертаються не самі затримані, а члени їхніх сімей, оскільки чоловіків нерідко вже доставляють у навчальні центри до того, як родина встигає зреагувати."А ми вже потім постфактум займаємося перевіркою законності затримання, законності доставлення до ТЦК", – пояснив він, додавши, що серед перевірених випадків трапляються люди з інвалідністю другої групи чи захворюваннями, що роблять їх непридатними до військової служби.Окрему увагу правозахисник звернув на серпневу заяву омбудсмана Дмитра Лубінця про порушення в Закарпатському ТЦК та СП, коли, за оприлюдненою інформацією, людей затримували "з підставою чи без" просто з вулиці, а вже в самому центрі комплектування не відпускали й оформлювали до війська, зокрема тих, у кого були чинні відстрочки.Що робити людині, яку затримали в ТЦКЗа словами Баганця, формально людина, доставлена до ТЦК, має право викликати адвоката, попередити родину і не бути обмеженою у свободі пересування без законних підстав. Проблема – в тому, що на практиці ці права часто блокують уже на порозі:"Якщо, вибачте, при приїзді туди в нього відібрали його телефонний апарат, щоб він не міг нікому зателефонувати. Йому перешкоджають вийти із приміщення територіального центру комплектації", – описав правозахисник типову ситуацію.Особливо гострою проблемою він назвав випадки, коли до силових дій щодо мобілізованих залучаються люди у формі без розпізнавальних знаків, у масках: "От відкіля людина можна знати, що це представники ТЦК, а вдруг це якісь невідомі особи, може злочинці і тому подібне".Баганець підкреслив, що навіть після доставлення до військової частини людина не втрачає права захищатися – звертатися до адвоката через родичів, писати заяви до Уповноваженого з прав людини чи до Державного бюро розслідувань, яке перевіряє заяви про вчинені щодо мобілізованих злочини. Водночас він визнав: за відсутності органів воєнної юстиції ці механізми часто спрацьовують лише постфактум, коли людина вже перебуває у військовій частині."Я тут погоджуюся з уповноваженим Верховної Ради з прав людини про те, що це дійсно грубі порушення права людини, тим більше в таких умовах, коли в Україні відбувається така серйозна війна", – резюмував Баганець.Читайте також: "Мама народила не для війни": чому на п'ятому році вторгнення суспільство і ТЦК досі не можуть порозумітися