Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів військовослужбовець ЗСУ, військовий аналітик Олександр Мусієнко.Коментуючи заяви помічника російського диктатора Володимира Путіна Юрія Ушакова про те, що участь європейців у можливих переговорах не погоджували, Мусієнко зауважив, що позиція Москви суперечить її попереднім вимогам. У грудні 2021 року Росія висувала ультиматуми щодо скорочення військової присутності НАТО на східному фланзі, аргументуючи це необхідністю обговорити архітектуру безпеки в Європі.Нині, за словами аналітика, ситуація змінилася: європейські держави не погоджуються на послаблення східного флангу НАТО, а Україна стає важливим учасником формування майбутньої системи безпеки."У Кремлі побачили, що багато що змінилося, що ніякого роззброєння східного флангу НАТО не буде. Навпаки, Європа готова включатися з позицій тієї архітектури безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Тому що інакше тут бути не може", — зазначив Мусієнко.Він пояснив, що поступки Росії щодо демілітаризації України могли б створити небезпечний прецедент і відкрити шлях до аналогічних вимог щодо інших європейських держав."Якщо зараз дати можливість Росії вирішити питання за найгіршим сценарієм і  погодитися на демілітаризовану Україну, це означатиме, що наступною вимогою Кремля буде демілітаризована Польща, країни Балтії, а далі — Румунія, Болгарія, Словаччина, Угорщина та інші країни колишнього Варшавського договору", — наголосив військовий аналітик.Водночас, за його оцінкою, європейські держави посилюють оборонні спроможності, попри внутрішні труднощі, характерні для демократичних суспільств. Зростає кількість підприємств військової промисловості, збільшуються оборонні бюджети, а співпраця з Україною у сфері виробництва озброєнь розширюється.Мусієнко вважає, що ці процеси руйнують розрахунок Москви на роз'єднання європейських країн і втрату ними уваги до питань оборони та безпеки."Плани Кремля, що Європа фрагментується, розпадеться і не приділятиме уваги оборонній та безпековій політиці, фактично зриваються", — сказав він.На завершення аналітик навів метафору українського історика Сергія Плохія, який порівняв сучасну Європу з підлітком, що наближається до повноліття. За словами Мусієнка, Європа стає самостійнішим і впливовішим гравцем, із яким Росії доведеться рахуватися. Наступний раунд переговорів РФ, України та СШАПереговори в листопаді: сигнали Кремля та підготовка зустрічі21 жовтня російський диктатор Володимир Путін під час зустрічі з представником президента США Стівом Віткоффом заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори щодо війни в Україні.23 жовтня Зеленський після розмови зі спецпредставниками президента США Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом повідомив, що переговорні команди України, США та Росії планують зустрітися в першій половині листопада. За його словами, проведення зустрічі залежатиме від російської сторони, а до обговорення майбутніх домовленостей мають долучитися й європейські партнери.Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що наступний раунд переговорів Росії, України та США відбудеться в першій половині листопада. За його словами, зустріч пройде в тристоронньому форматі.Путін у розмові зі Стуббом і Стере повторив, що Зеленський має приїхати до Москви, якщо хоче прямих переговорів. Зустріч лідерів, за словами Кремля, можлива після підготовки документів про врегулювання.Очікування України: територіальне питання та можливі домовленості25 жовтня президент України Володимир Зеленський зауважив, що питання території є "червоною лінією", яку можна обговорювати лише на рівні лідерів України, США та Росії, і розповів, чого Україна очікує від переговорів у листопаді.28 жовтня Володимир Зеленський заявив після розмови лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним, що РФ "серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі", де мають обговорити кроки з деескалації в енергетиці та обмін полоненими.Зеленський розраховує на зустріч у тристоронньому форматі щодо України до 10 листопада і пообіцяв не руйнувати мирний процес, якщо Європу не запросять на тристоронні переговори зі США та РФ.Роль Європи та міжнародних партнерів у мирному процесіКанцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що завершення війни Росії проти України неможливе без участі Києва та європейських держав у мирних переговорах, а рішення, узгоджене лише між Москвою та Вашингтоном, не може визначити майбутнє України без її участі.Лідери Норвегії і Фінляндії першими з високопосадовців Європи напряму поговорили з Володимиром Путіним, Вашингтон підтримав цей вибір.Андреас Умланд, кандидат історичних та політичних наук, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи, в етері Еспресо висловив думку, що тристороння зустріч готується, бо є попит серед виборців США та Європи дипломатично завершити війну.29 жовтня турецький лідер Реджеп Ердоган провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої зазначив про готовність Анкари долучитися до процесу відновлення дипломатії між Україною та РФ, аби закінчити війну.