Про це свідчать результати опитування "Taloustutkimus" на замовлення Ilta-Sanomat.Проти нормалізації відносин з РФ 67% фінів, а за її початок 26%Проти початку нормалізації виступили 67% респондентів: 38% з цим категорично не згодні, ще 29% скоріше проти. Натомість 26% вважають, що нормалізацію варто розпочинати вже зараз (8% повністю згодні, 18% скоріше згодні), а 7% не визначилися. У дослідженні нормалізацію визначили як майбутнє відновлення дипломатичних, економічних і людських зв'язків між Фінляндією та Росією."Явна більшість вважає, що зараз не час починати такий процес", – сказав директор з досліджень "Taloustutkimus" Туомо Турья.Водночас його здивувала частка тих, хто вже за нормалізацію. За його словами, у всіх опитуваннях підтримка України серед фінів була дуже сильною, тож він очікував, що більше людей поставиться до початку нормалізації негативно. Турья наголосив, що йдеться саме про початок процесу, а не про відновлення відносин за одну ніч, як було до війни. Чому чверть опитаних за, у дослідженні не з'ясовували, але причинами можуть бути регіональні чи економічні міркування, припустив він.Проти найчастіше виборці Зеленого союзу, а за – Партії фінів і Лівого союзуНайбільше проти початку нормалізації виборці Зеленого союзу (81%), Національної коаліційної партії (78%) і Соціал-демократичної партії (74%). Частіше за інших готові почати її виборці Партії фінів (30%) і Лівого союзу (27%), хоча й там більшість проти: 67% і 65% відповідно.Біля кордону прихильників більше, а з вищою освітою меншеУ регіонах біля східного кордону (Кюменлааксо, Південна та Північна Карелія) 15% опитаних повністю підтримують початок нормалізації, тоді як по країні таких 8%. Турья вважає, що це могли зумовити відчутні економічні наслідки розриву відносин. Проте загалом мешканці цих регіонів відповідали майже так само, як уся країна: 26% за й 67% проти.Рівень освіти теж впливає на відповіді: проти нормалізації 76% опитаних з вищою освітою та 56% із професійною.Довідково. Опитування провели 28-29 жовтня 2026 року: відповіли 1 103 дорослі жителі континентальної Фінляндії в інтернет-панелі. Вибірку зважили за віком, статтю, регіоном проживання та партійними вподобаннями, похибка сягає близько трьох відсоткових пунктів.Позиція влади: дзвінок Стубба Путіну не означає початку нормалізаціїПрем'єр-міністр Петтері Орпо в інтерв'ю Helsingin Sanomat сказав, що ні Фінляндії, ні Європі ще не час відкривати двосторонні контакти з Росією. Того ж дня Стубб і прем'єр Норвегії Йонас Гар Стере зателефонували Путіну, але мета, за словами Орпо, була відкрити шлях до мирних переговорів щодо України, а не відновити відносини між Фінляндією та Росією."Тут ніяких двосторонніх відносин не відкривали, а разом із Норвегією передали повідомлення України", – сказав Стубб в ефірі Yle.Дзвінок Стубба й Стере Путіну: що відомо27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з Путіним. За повідомленням пресслужби Стубба, вони ініціювали її, щоб передати Путіну меседж Києва про можливі переговори в Абу-Дабі, і наголосили, що говорили лише від імені своїх країн. Стубб назвав розмову відвертою та діловою.Того ж дня Зеленський обговорив зі Стуббом і Стере результати їхньої розмови з Путіним. За його словами, вони закликали Путіна до реальних кроків деескалації, зокрема щодо атак на енергетику та інфраструктуру України. Також говорили про підготовку листопадової зустрічі переговорних команд України, США та РФ.Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оцінив розмову як привід для помірного оптимізму щодо переговорів в Абу-Дабі, нагадавши, що перший раунд очікують після 4 листопада.30 жовтня колишній посол США в ЄС Ентоні Гарднер заявив в інтерв'ю Еспресо, що окремі контакти європейських країн з Путіним послаблюють Захід, а Стубба в Москві слухають.31 жовтня Стубб в інтерв'ю Yle розповів, що дзвінок Путіну готували за згодою Києва та Вашингтона, і спростував публікацію Financial Times про те, що Путін витратив більшу частину розмови на лекцію з історії.